Інституціоналізація політики пам'яті

Roman Dodonov

Анотація


Стаття присвячена аналізу напрямків і логічних етапів інституціоналізації історичної пам'яті в Україні. Під інституціоналізацією розуміється процес визначення і закріплення соціальних норм, правил, статусів і ролей, приведення їх у систему, яка здатна діяти в напрямку задоволення деякої суспільної потреби. Такою потребою в Україні стала вимога відновлення історичної справедливості і встановлення історичної правди. Закриті теми вітчизняної історії, особливо ХХ ст., включаючи Голодомори, сталінські репресії, окремі сторінки Другої світової війни вимагали своєї рефлексії та ціннісного переусвідомлення. Без моральної оцінки та своєрідної "роботи над помилками" суспільство не може рухатися далі. За цих умов виникає необхідність інституціоналізації історичної пам'яті з виокремленням її сталих і потенційних інституціональних форм. Зміст історичної пам'яті стає предметом державної політики, суттєво впливаючи на міжнародні стосунки - аж до появи так званих "війн пам'яті". Необхідність взяти історичну пам'ять народу під контроль сприяло перетворенню її на об'єкт маніпуляції. "Політики пам'яті" стають невід'ємною складовою політичного менеджменту, засобом впливу на масову свідомість та ідентичність, джерелом легітимності державних і наддержавних інституцій.

Етапами інституціоналізації є привертання уваги до "закритих питань" історії з боку творчої інтелігенції, незалежних досліджень істориків, журналістських розслідувань, внаслідок чого в суспільстві сформувалася потреба у відновленні справедливості і правди; встановлення норм і правил оприлюднення змісту історичної пам'яті, включаючи розсекречення архівних документів, роботи пошукових експедицій в місцях масових поховань, визначення нових та відродження забутих місць пам'яті, перегляд пантеону національних героїв, різноманітні програми вивчення усної історії, включення змісту історичної пам'яті у підручники навчальних закладів; прийняття на законодавчому рівні відповідних норм, що передбачають санкції за їх недотримання; нарешті, створення Інституту національної пам'яті.

Ключові слова


історична пам'ять; політики пам'яті; війни пам'яті; інституціоналізація; Інститут національної пам'яті

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Renan, Ernest Joseph. (2016). What is a nation? Available at: http://zilaxar.com/kultura/chto-takoe-natsiya-1882/

Halbwachs, M. (2007). The Social Frameworks Of Collective Memory [translat.]. New Publishing House, Moscow, 348 p. (rus).

Nora, P. (1999).The problem of memory places. In: P. Nora, M. Ozouf, J. de Puimej, M. Wynock. France is a memory [translat.]. Publishing house of S.-Petersburg. University, St. Petersburg: 17-50 (rus).

Assman, A. (2014). A long shadow of the past. Memorial culture and historical politics. Novoye literaturnoye obozreniye, Moscow: 328 p. (rus).

Epple, N. (2017). Foreign Memory Policy. Available at: http://www.inliberty.ru/blog/2546-Vneshnyaya-politika-pamyati

Ferretti, M. (2005). The irreconcilable memory: Russia and the war. Notes on the margin of the debate on the burning topic. Neprikosnovennyy zapas, 2005, No. 2-3 (40-41) (rus).

Kurilla, I. (2014). History and memory in 2004, 2008 and 2014. Otechestvennyye zapiski. № 3.

Ruta Vanagayte at the third meeting of the Intellectual Club Svetlana Aleksievich (2017.03.09). Available at: https://www.youtube.com/watch?v=4fRYRBIBuEo

Krastev, Ivan (2016, 03.07). Opening of the panel discussion «Universal values and global interests of civilization». Available at: http://i.civiceducation.ru/story/31256

TSN.ua (2017). The draft law was promulgated by the Polish Nationalist Radical Party URL: «Cookie15» Available at: https://tsn.ua/svit/u-polschi-karatimut-usih-hto-zaperechuye-zlochini-ukrayinskih-nacionalistiv-1096005.html


Пристатейна бібліографія ГОСТ






DOI: https://doi.org/10.21847/1728-9343.2018.1(153).127537

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.




Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.